Запропоновані дії в "Маніфесті середнього класу" одразу ж наразилися на критику, що у автора маніфесту відсутнє уявлення про конкретні дії громадянського руху протесту проти злочинів влади та крупного бізнесу.

Інакше кажучи, нам потрібно знати – що потрібно робити, аби не просто змести іго олігархів та оплачувану ними владу, а започаткувати інший режим влади та функціонування бізнесу в країні.

Ми хочемо запропонувати принципи громадянської ініціативи та напрямки позитивних дій, які би дозволили вже в найближчий час змінити ситуацію.

В холодных квартирах вместе с маленькими детьми, под аккомпанемент информационных помоев, миллионы украинцев с ужасом дожидаются нового курса доллара на межбанке, очередной выплаты кредита за квартиру и машину, а самые несчастные "ждут-не дождутся" в гости коллекторов и оценщиков имущества.

Ще десятиліття тому автор цих рядків писав про нові способи "загартування" севастопольців – за допомогою вимкнення взимку опалення й гарячої води впродовж усього року.
І про те, що подібна практика не має виправдань, попри наявність у Севастополі теплих зим - от і зараз – там +8°C з перспективою підвищення ближчими днями до +13°.
На початку 2000-х, коли подібна практика доповзла до Дніпропетровська, я спеціально відзначив, що відключення гарячої води й опалення взимку – мовляв, от заплатите, а тоді дамо – дуже нагадує взяття заручників, суворо заборонене цілим рядом міжнародних конвенцій; спершу треба пережити суворий час, а тоді вже – через суд, якщо треба, - забрати гроші.
І ось практика подібного відключення прийшла й у стольний Київ.

Каково устройство человеческого общества?
Люди подчиняются законам Матрицы. Ваши поступки не являются следствием собственных желаний и сознательных выводов.

В Україні застоялася мода на заколоти, змови і зради. "Еліта", "політичний бомонд", "політикум" та примкнула до них псевдополітологічна придворна челядь радо послуговуються взаємними, буває що хоровими і перехресними, звинуваченнями у таких гріхах, майже перемінивши це на сіру буденність. "Чи відрізняєте ви гламур від епатажу?" – запитує репортерська "наволоч" у специфічного персонажа Леся Подерв'янського. Ці, напевно, вже не відрізняють, у прагненні до епатажу перетворивши його на попсовий гламур, коли нерідко страшне звинувачення у вербальній обгортці штибу "гад повзучий!" з гламурних вуст чується як "ах ти працівний!". Іншого дня, коли штрикне політична доцільність, ті ж гламурні вуста зіллються з гадом, попри його повзучість, у гламурному ж цілуночку. Або ж поцілуночку – не знаю, як у контексті краще.