Щорічна доповідь

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової Н. І.

про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина

( м. Київ, 24 червня 2009 року )

Шановний Голово, шановні народні депутати, урядовці і представники дипломатичного корпусу, судової гілки влади і ЗМІ, дорогі співвітчизники! 10 грудня 2008 року у день 60-річчя Загальної декларації з прав людини у цій залі мною була представлена спеціальна доповідь Уповноваженого: „Стан дотримання Україною міжнародних стандартів в галузі прав і свобод людини”.

Сьогодні вашій увазі представляється Щорічна доповідь Уповноваженого про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні. Народним депутатам України роздано її повний текст, складений за результатами комплексного дослідження стану дотримання конституційних прав і свобод відповідно до Конституції і закону України.

Основою такого моніторингу, який представлений у цій Щорічній доповіді, є, передусім, звернення до Уповноваженого наших співвітчизників, а також іноземців – осіб без громадянства. Усього з початку діяльності Уповноваженого з прав людини як органу конституційного парламентського контролю звернулось вже понад 950 тисяч осіб. У кожному другому зверненні йдеться про порушення громадянських прав (можна подивитися на екран), насамперед, про судову тяганину, право на судовий захист, про неналежне виконання судових рішень та умови тримання заарештованих. Кожне третє звернення стосується порушення соціально-економічних прав громадян, зокрема права на соціальний захист, охорону здоров’я, медичну допомогу, право на житло та землю. У понад 13 відсотків звернень йдеться про порушення особистих прав, зокрема і застосування тортур. Кожне десяте звернення – колективне, під яким стоять десятки і сотні підписів наших громадян. Так, під зверненням мешканців з Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про порушення їх права на землю підписалося 1580 осіб. З міста Сніжне Донецької області з приводу закриття трьох шкіл під зверненням поставили свої підписи 530 школярів і 620 батьків, а 230 працівників української та обласної алергологічних лікарень з міста Солотвина (Закарпаття) просили сприяти у відновленні роботи підземних відділень цих медичних установ. Шістдесят мешканців села Залуччя Коломийського району Івано-Франківської області звернулися до Уповноваженого з приводу незадовільної роботи органів влади і місцевого самоврядування у подоланні наслідків повинні 2008 року.

На підставі результатів моніторингу змушена констатувати про наявність ознак загальнодержавної кризи в галузі забезпечення прав і свобод людини. До того ж глобальна фінансово-економічна криза ще більше загострила існуючу ситуацію і звела нанівець усі сподівання на соціальну справедливість. Різко зросла нерівність між бідними і багатими як у середині нашої країни, так і в міжнародному масштабі. Світ чітко розділився на, так званий, золотий мільярд багатих країн та решту країн, у яких за межею бідності проживає понад 5 мільярдів людей. У цьому розподілі Україна опинилася серед країн периферійного капіталізму. Підтвердженням цього є те, що останнім часом люди частіше повідомляють Уповноваженого про зниження рівня їх життя в умовах системної політико-правової та соціально-економічної кризи, неможливість розв’язання життєво-важливих проблем, окрім того, і через бюрократичне ставлення посадових та службових осіб. Ви бачите зараз на екрані, що найбільше скарг надходить на дії і бездіяльність судів, органів Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, державних адміністрацій та місцевого самоврядування.

Шановні народні депутати, найгіршою формою порушення прав людини є бідність. На моє переконання, саме бідність є брутальним порушенням прав людини. І через неї унеможливлюється реалізація інших прав і свобод людини. На екрані зараз ви побачите динаміку колосального  розриву між зростанням загальних доходів усього населення за останні 8 років, тобто бідних  і багатих разом та незмінності кількості бідних громадян України.

За висновками експертів, зокрема інституту демографії і соціальних досліджень України у  2008 році 27 відсотків населення країни перебувало у стані бідності. Споміж якого близько половини у стані крайньої бідності. Зросла бідність у багатодітних сім’ях, у родинах безробітних, людей похилого віку та у сільської місцевості. А якщо застосувати критерії бідності, які встановлені  Світовим банком для країн Західної Європи, то до категорії бідних в Україні треба віднести понад 70 відсотків її населення, і це підтверджують соціологічні дослідження.

В Україні, де існує розвинута промисловість, сільське господарство, де є високий рівень освіченості населення, в основі проблеми бідності насамперед лежать, брутальне порушення прав більшості населення, членів українського суспільства на доступ до ресурсів і до національного багатства. Це цілком підтверджує думку Генерального секретаря ООН пана Гі Муна про те, що ми побачили залежність чітку таких явищ, як бідність, низький рівень розвитку та дискримінація людини.

Попри вжиті заходи ситуація з подоланням бідності в Україні свідчить, що передбачена цілями розвитку тисячоліття ООН для України завдання номер один – це було визначено цілями тисячоліття, саме зменшення до 2015 року наполовину рівня злиденності та на третину кількості бідного населення, на жаль, не буде виконано.

Лише за один рік кількість найманих працівників зменшилась більше як на 710 тисяч, майже мільйон наших громадян перебувають на обліку у службі зайнятості, як безробітні.

А мільйон 700 тисяч вимушені працювати в режимі не повної зайнятості. На кожне робоче місце сьогодні в Україні претендує 9 безробітних. А у таких областях, як Хмельницька, Черкаська, Івано-Франківська на одне вільне робоче місце претендують від 40 до 50 осіб. Адже п’ять мільйонів обіцяних робочих місць на жаль, в Україні так і не були створені.

Шановні народні депутати! Люди реально відчувають, що їхня  зарплата не відповідає  стрімкому зростанню споживчих цін.

За останніми даними середня заробітна плата   за рік зросла лише на 6 відсотків порівняно з попереднім роком, а споживчі ціни сягнули майже... підвищились на 15 відсотків. Ще більше зросли за рік ціни на хліб, макаронні вироби, молоко, рибу, масло, цукор і транспорт, а плата за медичні послуги (будь ласка, на екрані це зазначено) зросла на третину. Квартирна плата підвищилася на 35 відсотків, тарифи на гарячу воду і опалення на 50 відсотків.

А розмова про те, що йде уповільнення зростанні цін за останні місяці, можу зазначити, що це незначне уповільнення реально є наслідком різкого падіння купівельної спроможності населення України. Це свідчить про зменшення розміру реальних заробітних плат, насамперед працюючого населення.

Водночас, я не можу не зазначити, що борги  заробітної плати, як уряд і не вживає заходів,  на превеликий жаль, порівняно навіть з минулим роком зросли більше,  як удвічі. На екрані зараз ви бачите динаміку зростання цих боргів. З 722 мільйонів в минулому році до 1 мільярда 405 мільйонів у травні поточного року.

Останніми роками в країні розгорнулася так звана земельна реформа, а фактично справжня битва за перерозподіл головного багатства українського народу – землі. Результатом цих реформ на жаль став не розвиток українського села, а  його руйнування, руйнування його основ.

Відбуваються зміни цільового призначення сільськогосподарської землі, заміна виробництва продуктів харчування для людей вирощуванням сировини для біопалива – рапсу – для машин.

Уже понад 11 мільйонів гектарів орних земель, а це третина всієї ріллі, виключено із сівообороту, а тому посилюється міграція з села. Близько 25 відсотків сільських поселень віднесені до категорії деградуючих. Вимирання сільського населення відбувається утричі швидше, ніж це було у 1990 році.

Водночас моніторинг Уповноваженого свідчить, що тривале брутальне та масове порушення право власності на землю органами влади та місцевого самоврядування відбуваються не тільки на селі, грабіжницький перерозподіл землі дедалі частіше супроводжується травмуванням і навіть загибеллю людей.

У червні 2006 року країну сколихнула трагічна загибель 40-річної матері-одиначки з міста Алушти (Автономна Республіка Крим) Наталії Кобелевої. Для відібрання у цієї людини та у її неповнолітній дитини єдиного джерела існування – 4 соток, я це підкреслюю, 4 соток землі на догоду бізнесової структури „Алустон” була запущена і використана на повну потужність уся місцева владна машина від суду і прокуратури до міської ради. За три роки боротьби омбудсмена у судах і органах прокуратури засвідчили, що коли судова система і бізнес зрощуються тоді честь, совість, справедливість і закон перестають діяти.

Уявіть собі, омбудсмен, прокуратура, Держземінспекція Автономної Республіки Крим і зрештою, зрозумівши я це, Алуштинська міська рада надали в суді беззаперечні докази незаконного захоплення у людей по 4 сотки землі бізнесовою структурою, а Господарський суд автономної Республіки Крим судді Чимаченко, Ковтун кажуть: „Ні, не повернемо цю землю”.

У результаті на цій землі будуються елітні апартаменти біля моря, а елітний комплекс „Європа” і є начебто цим футбольним полем для дитячого спортивного клубу, який отримала ця фірма „Алустон-98” під маркою громадської організації. Подивіться зараз на екран. Земля 1 гектар, найцінніша земля південного узбережжя виділялася начебто під стадіон, ми бачимо, яка перспектива дитячого стадіону і жертви, за які було заплачено життям людини. І лише тільки вчора, зрештою, суд прийняв справедливе рішення у цій справі, яким визнав рішення міської ради та договір оренди земельної ділянки в 1 гектар не дійсним.

Сподіваюсь, що найближчим часом ця земля Алуштинською міською радою буде повернута тим людям, у яких вона була відібрана, в тому числі і сину загиблої Наталії Кобелевої, яка заплатила за свої чотири сотки землі своїм власним життям.

Я звертаю вашу увагу, шановні депутати, на цей приклад, тому що це прецедентне рішення і вперше постановлено в Україні.

Вищому господарському та Севастопольському апеляційному господарським судам зрештою  вистачило мужності зупинити незаконне не цільове використання землі комерційною структурою, дії якої реально спрямовує один з суддів Алуштинського міського суду, що має двох своїх покровителів у Верховну Суді України. Я про це говорила на з’їзді  суддів України.

Шановні народні депутати, вже спочатку кризи люди масово зіткнулися з проблемами вільного володіння своїми заробленими грошима. Комерційними банками порушуються права громадян на своєчасне одержання перерахований заробітної плати і пенсій, що було особливо на першому етапі, на користування депозитними вкладами і в односторонньому порядку збільшуються нарахування як за валютними, так і за гривневими кредитами. Восени минулого року я зверталась з відповідними поданнями з цього питання до Президента України тричі, і в тому числі  на спеціальній особистій зустрічі до голови Національного банку. Пересічні громадяни країни, на відміну від банкірів, не відчули реальних результатів від багатомільярдних кредитів, ресурсів  Міжнародного валютного фонду, спрямованих в Україну.

В цій доповіді, яку я вам сьогодні представила, ви реально знайдете конкретний аналіз і моніторинг таким проблемам порушення прав: на безоплатну медичну допомогу, на зростання звернень з питань порушення прав пацієнтів, і це сьогодні стає майже трагічним. Адже постійно до мене звертаються наші громадяни про те, що або втратили дружину, або дитину через те, що лікарі, на превеликий жаль, працюють не на тому кваліфікованому рівні, як цього вимагає ситуація.

Я  переконана, що кожна така справа потребує об’єктивного розгляду, приведення додаткових перевірок, застосування засобів прокурорського реагування і надання реальної допомоги постраждалим.

Шановні народні депутати, вкотре з цієї трибуни я хочу звернутися до вас від імені одного мільйона трьохсот тисяч родин, які стоять у черзі на отримання житла. Якщо такими темпами ми будемо вирішувати житлову проблему, то для більшості наших громадян просто не вистачить навіть самого людського життя. Закон про житловий фонд соціального призначення, прийнятий ще в 2006 році, поки що так і не запрацював. Адже жодної копійки на будівництво саме соціального житла найбільш знедоленим поки що так і не було виділено. І особлива проблема житлова. Це захист житлових прав мешканців гуртожитків. Не одноразово я зверталася з поданням до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України з цього питання.

За даними Фонду держмайна, в Україні майже 2 тисячі гуртожитків протиправно були включені до статутних фондів підприємств і організацій з півтора мільйонами людей, яких фактично перетворили на кріпаків. Ми зобов’язані з вами разом допомогти цим людям. Адже серед них більшість ветерани праці, одинокі матері, сім’ї з малолітніми дітьми та інваліди. Так вже 8, 7 років точиться боротьба за відновлення порушеного права на житло 80 сімей гуртожитку заводу „Луганські акумулятори”, троє мешканців гуртожитку за цей час, на жаль, вже померли. Драматичною є ситуація з правами мешканців гуртожитків у містах Києві, Львові, Дніпропетровську, Херсоні, Луцьку, Броварах та в десятках інших міст України. Не розв’язав цього питання і закон, який ви, шановні депутати, прийняли, про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Це було в минулому році. В чому проблема? Чотирнадцята стаття цього закону, записано в цій статті, що власники гуртожитків можуть передавати їх у комунальну власність, але не зобов’язані. І з цієї трибуни тому прошу народних депутатів вирішити, зрештою, це наболіле питання.

Шановні народні обранці! Перманентна соціальна економічна криза, масова бідність породжують масові міграційні потоки як у середині країни, так і за її межами. 5-7 мільйонів за кордоном, включаючи сезонну міграцію. З огляду на це, вже 7 рік поспіль наголошую на нагальній необхідності прийняття основ, основних засад державної міграційної політики України та створення потужної державної міграційної служби як цивільного самостійного органу державної влади зі спеціальним статусом. Одне з найгостріших питань, яке останнім часом доводиться вирішувати і Уповноваженому – це захист права на життя українських моряків, які потрапляють у піратський полон.

Лише протягом останніх 10 місяців були захоплені сомалійськими піратами понад 60 українських моряків, судно „……..”, „ Фаїна”, „…………”, „……….”, „……..”, „……..”, „……..” та інші. Тільки вчора вночі було, зрештою, звільнено  українських моряків  „………… марафон”, проте, на жаль,  один з них – батько трьох дітей загинув під час захоплення судна піратами. Я ще раз висловлюю співчуття родині  загиблого моряка.

А 27 українським моряків і зараз в ці хвилини продовжують перебувати у піратському полоні у жахливих умовах не тільки  60-градусного пекла, а під постійною загрозою свого життя. Люди, які працевлаштовуються на судна через посередницькі крюїнгові структури, фактично виявляються беззахисними у випадку піратства. Тому ще влітку 2008 року під час боротьби за врятування екіпажу судна „ …” разом з народним депутатом України шановним Ігорем Шаровим ми звернулися спільно до Президента України Віктора Ющенка щодо заснування координуючого органу  виконавчої влади щодо протидії загрозам піратства. І потрібно було, щоб пройшло ще півроку і ще декілька захоплень десятків українських, поки, зрештою, було створено при Кабінеті Міністрів такий орган.

Для забезпечення безпеки моряків у Аденській затоці та інших небезпечних акваторіях потрібні передусім скоординовані дії, як судновласників, так і вантажовідправників, але під контролем держави, яка за Конституцією відповідальна за своїх громадян, де б вони не знаходились. Цього не було зроблено у випадку з судном „Фаїна”, екіпаж якої  став заручником не лише піратів, але і спеціального вантажу на борту.

Для  омбудсмана  життя  людей важливіший  за будь-який вантаж. І тому першочерговим  завданням  вважала  недопущення  силового варіанту. Для цього  доводилось провести переговори в Кенії на вищому рівні з Прем`єр-міністром, Головою парламенту, міністром оборони, начальником Генерального штабу, а також послами в Сомалі, Сполучених Штатів, Росії. Хочу також висловити просто свою щиру вдячність народним депутатам України: Миколі Катеринчуку, Валерію Коновалюку і знову-таки шановному Ігорю Шарову, які весь цей час активно підтримували дії Уповноваженого з прав людини. (О п л е с к и)

Крім того, шановні народні обранці, без подолання тотальної бідності на африканському континенті, і в тому числі в Сомалі, подолати піратство просто неможливо. Мій досвід щодо врятування екіпажів суден з українськими моряками свідчить, що тільки силовими методами розв'язати цю проблему неможливо. Потрібні скоординовані дії усього міжнародного співтовариства щодо вирішення цих глобальних проблем. І Україна як країна, яка має майже сто тисяч моряків, має ініціювати такі дії та брати в них активну участь.

Шановні народні обранці, мабуть, в жодному питанні немає такого відчаю у зверненнях громадян, як від неможливості довести своє право в суді. Наявність серйозних проблем у національній судовій системі підтверджує і Європейський суд з прав людини, який ухвалив вже 500 рішень, по суті, за заявами проти України. У майже 90 відсотків випадків констатовано порушення статті шостої Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд. Протягом дев'яти років на виконання рішень Євросуду з Державного бюджету сплачено вже майже 45 млн. гривень. А це ж гроші українських платників податків.

На моє переконання, потрібне комплексне, системне реформування судової системи. Необхідно внести зміни до Конституції України щодо обрання суддів зрештою народом України на конкретний термін. І прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс, а також закон про безоплатну правову допомогу, який ухвалений вже в першому читанні Верховної Ради. Крім того, прийняти нову редакцію закону про адвокатуру, а на виконання Рекомендацій Комітету Міністрів ради Європи прийняти закон про медіацію, тобто примирення, який би врегулював досудове вирішення спорів і, кінець кінців, запровадити ювенальні суди в першу чергу  для захисту прав дитини.

Шановні народні депутати! В Україні виконується лише 35 відсотків судових рішень, що є брутальним порушенням права людини на справедливий суд. Навіть отримавши рішення суду, люди змушені роками  поневірятися коридорами державної виконавчої служби в надії на його виконання. Ситуація з відсутністю коштів в бюджеті не сприймається Європейським судом з прав людини, який вже постановив низку рішень проти України, зокрема у справах „Войтенко проти України”, „Коваль та Пацюра проти України” та інші. Суд зазначив, що відсутніх коштів у держави не може виправдовувати  невиконання рішень суду.

Шановні народні обранці! Боротьба з застосуванням недозволених методів ведення слідства, зокрема тортур, є одним з пріоритетів діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Якщо у 2007 році з приводу катувань, жорстокого та нелюдського поводження чи покарання до мене надійшло 1428 звернень, то у цьому році – 1922, тобто на третину більше. Як правило, правоохоронці б`ють людей для визнання ними вини підвищення показника розкриття злочинів, а то і з метою отримання просто хабара. У 70 випадків… відсотків це відбувається у службових кабінетах. Катування мають місце, на жаль, в усіх регіонах України, про що свідчать і результати впровадження Уповноваженого, інформації прокурорів областей, правозахисників і окремі вироки судів. Це підтверджується і даними закладів охорони здоров`я. Протягом 2006 року до лікарень з приводу побиття в міліції звернулося майже 1800 осіб, у 7-му і 8-му роках – по дві тисячі.

На жаль, знущання над людьми набуває дуже жорстких форм і призводить до загибелі затриманих. Так, у 2008 році працівниками міліції у Шевченківському рай управлінні міста Києва вбито 32-річного Тимура Фєдаса, у місті Сокаль Львівської області вбито 52-річного Романа Стасюка, батька двох дітей, у місті Прилуки Чернігівської області (справа широко вже відома) за три години правоохоронці закатували на смерть 39-річного підприємця Сергія Кунцевського, ви зараз бачите це на екрані. Майже два роки знадобилось впровадження уповноваженого у справі щодо захисту прав родини, закатованого до смерті працівниками Надвірнянського райвідділу міліції на Івано-Франківщині батька трьох дітей – Петра Худака. У квітні цього року суд нарешті постановив вирок, яким катів засуджено до реальних строків покарання. Начальника карного розшуку до 9 років, а його підлеглих, опер-уповноважених до 8 років позбавлення волі. Зазначене рішення Хороденьківського районного суду Івано-Франківської області можна вважати справжнім судовим проривом у справі захисту прав осіб потерпілих від катувань. Вважаю, що всі судді України мають змінити зрештою своє ставлення до розгляду цих суспільно небезпечних злочинів і підходити до винесення по них рішень з усією суворістю закону.

Як свідчать результати системного моніторингу стану додержання прав людини у місцях позбавлення волі шляхом візитів без попередження, уповноваженим та фахівцями секретаріату відпрацьовано загалом, тільки замислитися, понад два роки. Органи міліції все рівно продовжують утримувати ув’язнених в умовах, що принижують людську гідність і за які за міжнародними стандартами, які вважаються одним із видів катувань. Я могла б сьогодні вам назвати і Крим, і Севастополь, і Волинь, і Дніпропетровськ, і Кіровоградську область. І остання перевірка в Київській області встановила, що Міністерства Внутрішніх справ України не було зроблено рішучих кроків для того, щоб принаймні вирішити головне питання – доступ до ув’язненої камери, денного світла і свіжого повітря. Навіть від персоналу залежить дозвіл на відкриття квартирки, адже це можна здійснити тільки зовні, люди не можуть самі це зробити.

З метою подолання таких негативних явищ, як тортури, Президентом України за поданням уповноваженого з прав людини, було ініційовано підписання і ратифікація факультативного протоколу ООН до конвенції проти тортур, і Україна була тут однією з перших. Але на жаль поки що органами виконавчої влади не створений національний превентивний механізм запобігання катуванням, але перші кроки вже Україна почала робити в цьому напрямку. Завдяки послідовному здійсненню заходів щодо гуманізації каральної політики держави намітилася позитивна тенденція зменшення кількості засуджених у місцях позбавленнях волі – це теж певний позитив – з 2000 року на 77 тисяч осіб, або на третину. Але, якщо ми з вами зважимо на смертність, зробити кореляцію, то цей показник буде трохи нижчий.

Сьогодні у місцях позбавлення волі тримається понад 6 тисяч хворих на активну форму туберкульозу, і протягом останніх років 277 з них, на жаль, померло.

Подробно в доповіді йдеться про свободу слова в Україні. я думаю, що депутати прочитають це з зацікавленістю. Тут надзвичайно об’єктивний моніторинг. І також йдеться так само про дотримання прав дитини. Хочу сказати, що найближчим часом вам буде представлено ще спеціальну доповідь про стан дотримання прав людини в Україні.

Крім того, детально проаналізовано контроль за дотриманням рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також прояви прямої і непрямої дискримінації жінок в Україні.

Крім того, відповідно до законодавства Уповноважений з прав людини є суб’єктом цивільного контролю над військовою організацією та правоохоронними органами держави, тому окремий розділ в усіх практично доповідях призначається саме цій проблемі. Але дуже гостро стоїть проблема, неподолана – це проблема зростання кількості загиблих військовослужбовців внаслідок самогубства. Тільки сьогодні вранці, включивши новини з нашого телеекрану, ми дізналися про те, що надійшло ще одне сумне повідомлення з Рівненщини.

Шановні народні депутати, за час існування інституції Уповноваженого до мене звернулось близько 3 тисяч запитів і звернень від народних обранців, у яких порушуються переважно питання захисту прав людини. За кожним таким зверненням народних обранців відкривається провадження і докладаються спільні з вами зусилля для поновлення порушених прав (зараз ви бачите це на екрані).

І на завершення. Напередодні Дня Конституції України, більшість статей якої призначено саме правам і свободам людини, я хочу з цієї трибуни привітати народних обранців, всіх присутніх,  всіх співвітчизників, всіх з національним святом. А  справжнє свято, звісно, не буває  без подарунка. А тому дозвольте презентувати вам привезену мною щойно із Національного архіву Швеції першу  писану Конституцію України, Конституцію гетьмана Пилипа Орлика „Про права і вольності Війська Запорізького 1710 року.

Конституція Пилипа Орлика, я про це наголошувала ще в першій Щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини, – це документ надзвичайної ваги для усвідомлення витоків української демократії. Зараз у ці хвилини Президент України, виступаючи в Харкові, звернувся до студентства також, щоб ми знали свою історію, пишалися.

Я зазначила ще в першій доповіді, що це перша в світі писана демократична Конституція, яка була створена, звертаю вашу увагу, на 65 років раніше, ніж американська конституція, і на 80 років раніше Французької декларації прав людини і громадянина. Ви прочитаєте все ще в першій доповіді, але хочу сказати, що Конституція ця віддзеркалює багато демократичних засад, до яких ми тільки з вами починаємо реально повертатися. Вона віддзеркалює вимоги козацтва, які висувалися до всіх гетьманів, і ці вимоги головним чином стосувалися обмеження компетенції гетьмана, організації влади за принципом розподілу її на законодавчу, виконавчу і судову, виборність всіх урядовців і утвердження прав і свобод людини. І окремо обмежувалися податкові стягнення, встановлювалося непорушне право захисту прав жінок козаків, вдів, їх дружин, дітей-сиріт, а на гетьмана покладався обов’язок забезпечувати додержання непорушних громадянських вольностей.

Цей подарунок Верховній Раді України ви зможете побачити безпосередньо на виставці, яка сьогодні представлена з прав людини і розміщена на третьому поверсі парламенту України.

Дякую вам за увагу.